кістки

Я живу, коли напружуються кістки

Ногами вибиваю двері там, де я іду

Я люблю, коли темніє в мому місті

Закидую в кишені, що не носять на виду

Я живу, коли напружуються кістки

Ногами вибиваю двері там, де я іду

Я люблю, коли темніє в мому місті

Закидую в кишені, що не носять на виду

Так цікаво відчувати, коли зніміла рука

Як встанеш під ранок, болить тіло й душа

Наполовину коли робітник, половина — це творчості гра

Зарплату закинути в кліп, реп — це стиль мого життя

Ви би накидали мені хейту під треки

Та буду видавати тіки те, що пре

Буду пакувати ненависні тексти

Викидувати фейки у пакет

Буду накопичувати силу у собі

Я на витоку у морі буду, ніби той потік

Поливати, ніби лава, буду кожен біт

Я — пахар-чоловік

Я живу, коли напружуються кістки

Ногами вибиваю двері там, де я іду

Я люблю, коли темніє в мому місті

Закидую в кишені, що не носять на виду

Я живу, коли напружуються кістки

Ногами вибиваю двері там, де я іду

Я люблю, коли темніє в мому місті

Закидую в кишені, що не носять на виду

І щ—, і ще, і ще висновок: не падаймо духом

І навіть якщо наше фізичне тіло нищиться

Наша внутрішня людина день у день оновлюється

Я нині не прийду додому

Готуй лише на себе і забий

Я тепер закоханий у втому

Не сплю, поки молодий

Я нині не прийду додому

Готуй лише на себе і забий

Я тепер закоханий у втому

Не сплю, поки молодий